Ua_employesАутсорсинг кадрового облікуБухгалтерські послугиНаші послуги _ 1 (UA)Наші послуги _2 (UA)Податковий консалтингФінансовий консалтингЮридичні послуги

Що важливо знати про перевірки органів держпраці

штрафи держпраці в 20019 році

Державна служба України з питань праці інформує про 17 000 планових перевірок суб’єктів господарювання у 2019 році.

Найбільша частка підприємств, які планує перевірити Держпраця перевірятимуть на предмет дотримання вимог законодавства у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, безпечного поводження з вибуховими матеріалами, які використовуються у промисловому виробництві.

Число таких підприємств становить 13358.

1304- це число тих підприємств, які перевірятимуть на предмет додержання трудового законодавства: оформлення трудових відносин і їх правильності, зловживання з укладаннями договорів ЦПХ, а  не трудових договорів, недотримання трудового законодавства і інших документів, що регулюють режим праці.

Перевірять також 1277 підприємств, що працюють у гірничо-видобувній сфері.

Згідно Закону України “Про основні засади  державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності” держава використовує перевірки як спосіб нагляду і контролю за суб’єктами господарювання. Формами такого контролю можуть бути як планові, так і позапланові перевірки.

Планові перевірки затверджуються відповідно до річного плану перевірок, який публікується на офіційному веб-сайті. Така інформація є загальнодоступною, тому з легкістю можна ознайомитись чи заплановані планові перевірки на Вашому підприємстві.

Розроблена методика із чіткою шкалою балів, яка визначає ступінь ризику від провадження діяльності. Відповідно до цих ступенів визначається і періодичність проведення планових перевірок:

  • для високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки;
  • для середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки;
  • для незначного ступеня ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

Причинами, які беруться до уваги при призначенні позапланових перевірок, можуть слугувати:

  • виявлення та підтвердження недостовірних даних, їх подальше не виправлення згідно процедури, яку пропонує законодавство;
  • неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин;
  • перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
  • звернення фізичної особи (чи фізичних осіб) про порушення, що спричинило різного типу шкоду;
  • подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення перевірки за його бажанням;
  • у разі аварії чи нещасного випадку, що були пов’язані з діяльністю підприємства.

Перед заходами державного контролю підприємство отримує повідомлення про направлення на перевірку. Таке напрямлення має бути доставлене за місцем призначення не менше, ніж за 10 днів до дати такої перевірки.

У цьому направленні на перевірку міститься вичерпний перелік питань по яких відбуватиметься перевірка і не може охоплювати інших напрямків чи питань.

У Законі №877 зазначено: ”Внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю)”.

Перевірку інспектори Держпраці можуть здійснювати на місці ведення господарської діяльності чи інших віддалених підрозділів та адміністративних будівель  суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

Перед початком здійснення планової чи позапланової перевірки дотримання законодавства про охорону праці, інспектор з праці зобов’язаний пред’явити керівнику суб’єкта господарювання посвідчення (направлення).

Вимоги до посвідчення (направлення) містяться у Законі № 877-V,

У посвідченні (направленні) зазначаються:

  • найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід перевірки;
  • найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід перевірки;
  • місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
  • номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;
  • перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу (із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові);
  • дата початку та дата закінчення заходу;
  • тип заходу (плановий або позаплановий);
  • форма заходу (інспекційне відвідування чи невиїзне інспектування);
  • підстави для здійснення заходу;
  • предмет здійснення заходу;
  • інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Інспектору на час проведення перевірки надається робоче місце, обладнане належним чином, право користування телефонним зв’язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час перевірки, оформлення матеріалів перевірки, спілкування з працівниками (у разі необхідності одержання пояснень).

Етапи перевірки:

  • Робота з документами, наданими суб’єктами господарювання на вимогу інспектора;
  • Оформлення документів за результатами перевірки;
  • Ознайомлення суб’єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки;
  • Проведення за результатами перевірки роз’яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб);
  • За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства;
  • Рішення інспектора може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – 5 робочих днів.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

  • дату складення акта;
  • тип заходу (плановий або позаплановий);
  • форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
  • предмет державного нагляду (контролю);
  • найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
  • найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис – обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) – обов’язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження може передбачати застосування до суб’єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ повинен містити такі відомості:

  • дату складення;
  • тип заходу (плановий чи позаплановий);
  • форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
  • термін усунення порушень;
  • посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення;
  • найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
  • найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання, а також прізвище, ім’я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід перевірки;
  • прізвище, ім’я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ складається у двох примірниках: один примірник не пізніше 5 робочих днів з дня складення акта надається суб’єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб’єкта господарювання залишається в органі державного нагляду (контролю).

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені у відповідному центральному органі виконавчої влади або суді в установленому законом порядку.

Згідно статті 10 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

  • бути поінформованим про свої права та обов’язки;
  • вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;
  • перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;
  • бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;
  • вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб’єкта господарювання;
  • одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);
  • надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;
  • оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;
  • отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
  • вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

  • здійснюється перевірка з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
  • орган державного нагляду (контролю) не надав копії документів, передбачених законом або надані документи не відповідають вимогам цього закону;
  • суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу перевірки;
  • посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу перевірки до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);
  • тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну допустиму законом тривалість;
  • орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю);
  • органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
  • у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю)

Суб’єкт господарювання має право вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

  • перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного законом максимального строку здійснення такого заходу;
  • використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;
  • з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Якщо ж на Вашому підприємстві інспектори держпраці виявили порушення, то на вони накладуть штрафи, розмір яких залежатиме від типу порушення. Більш детально про розмір штрафів читайте у наші статті “Штрафи у 2019 році за порушення трудового законодавства ”

 

Leave a Reply

Your e-mail address will not be published. Required fields are marked *